Скриня

Carma-carma@meta.ua


Філософське поняття «образ», як «цап відбувайло» і «агнець», чи «спаситель динамічної цілісності філософських моментів», в моделі з цілісною динамікою у світі людини

Філософське поняття «образ» в моделі з цілісною динамікою у світі людини, різниться з однойменними поняттями у попередніх філософських системах, «образом» у мистецтві, психології, математиці, ... Підставою для такого «образу» є не лише загальні філософські потреби і проблеми, а й якості, природні для образу, розгорнутому в філософському виступі, що у цьому допису, означені як «жертовність і саможертовність» філософського образу.

*Спочатку звернемо увагу на жертовність у західній культурі.

Стосовно терміну та метафори «козел відпущення», можна скористатися джерелом («козел відпущення», «агнець», ...): філософський словник», «Козел відпущення»

https://ariom.ru/wiki/KozelOtpushhenija

з тієї статті:

«... У XVIII-XIX ст. західна культура зробила науку ідолом для того, щоб, як вважає Жирар, з великими зручностями поклонятися самим собі. При цьому люди науки вважали себе творцями автономного наукового духу, замінивши стародавні міфи ідеєю прогресу, тобто міфом про нескінченість вищості "сучасності", про людину, що вивільнює і обоготворяє себе власними силами. Однак люди не тому перестали переслідувати відьом і чаклунів, що винайшли науку. Навпаки, вони винайшли науку саме тому, що перестали переслідувати відьом і чаклунів. Жирар переконаний, що і економічний дух, тобто дух підприємництва, також є продуктом дій євангелій. Тим не менш сучасна культура противиться євангельського одкровення: адже ніякі системи думки не в змозі осягнути думку, здатну її зруйнувати. Диявол обманює людей, змушуючи їх звинувачувати невинні жертви. Утішитель, Святий Дух - це не обвинувач, а захисник, що, власне, і означає грецьке слово "Параклет". "Дух істини" говорить від імені жертви і ставить себе на її місце».

Приреченість, відображена твердженням: «ніякі системи думки не в змозі осягнути думку, здатну її зруйнувати», - нажаль досі залишається не лише художнім моментом. Моменти протистояння сучасної культури євангельському одкровенню, домінують, вимагаючи соціально-психологічної жертовності.

Ситуація може суттєво змінитися з осягненням відмінності філософії від науки, та використанням особливого філософії для розвитку нової культурної парадигми. Зокрема, мабуть слід звернути увагу на прості (стосовно ландшафтної моделі) питання: що криється за «філософськими спекуляціями»; чим різниться «внутрішнє» філософське поняття із «зовнішнім» філософським поняттям (філософським терміном).

*Однак, звернемося до «жертовності та саможертовності» образу, розгорнутого філософським твором, чи понятійного образу, отриманого у дискурсі.

Створення нового філософського образу передбачає часткове принесення на філософський алтар, вже існуючих філософських образів. Представлені поняттями чи посиланнями на публікації, образи потерпають змін. Навіть не згадані у роботах філософські образи, певною мірою, оновлюються з кожною публікацією та прочитанням, в цілісності світу людини.

Така «жертовність» філософських образів, водночас є їхньою природною «саможертовністю», а остання притаманна будь-яким образам (зокрема фізіологічним).

Вважаю природним, залучення поняття «образ» до філософської моделі, що розгортається на форумі як

carma_ пише: (Пт Квіт 12 2013, 12:10)

ландшафтна модель динамічної цілісності світу людини, де у якості «філософської універсалі» використано поняття «образ». Цей умовний «філософський атом» подібний самому світу. Тіло ландшафту (розгорнутого образу світу) з частково присутніми в ньому образами, оновлюється залежно від місця дії.

Тобто локальні моменти, через присутні в ландшафті образи, певною мірою змінюють світ, а цілісна динаміка світу відображається в локальних моментах.

*Як бачимо, і «вівці» (філософські образи) цілі, і природне особисте філософське «хижацтво нагодоване», та може не провокувати «хижацтво» соціальне до «самопожирання» соцису в цивілізаційному розвитку техніко-технологічними благами.

У ґенезі динамічного образу природна повнота динаміки від «створення світу», точніше від сотворіння світу людини, бо «сказав Бог: «Сотворимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, ...» І сталося так. ... І ото - вельми добре воно!».

Опубліковано :
*на форумі громадянської та філософської думки «Социс», Черв.10.2013
У темі «Ландшафт як розгорнутий образ в формо-змістовній динаміці (ландшафтності) світу людини»;
*на форумі «Философия.ру», carma, 20 авг 2013 

у темі «Первый человек (Адам)? ... и шизофрения»

Підпис під повідомленнями на форумі «Философия.ру» :
При обсуждении темы «Смысл жизни», часто путаем : 
 1. Осмысление своей, индивидуальной направленности в жизни, кратко именуемой словом «вера». Это, «стратегическое» осмысление, где суета мешает. 
 2. Постоянное, быстрое «тактическое» осмысление.